У образотворчому мистецтві мені завжди і насамперед цікава висловлена думка. На першому місці не технічне виконання, не композиційне рішення, а блиск інтелекту в очах художника, що відсвічує на полотні. Фотографів, здатних спілкуватися з глядачем, я знаходив, зокрема Вікторія Іванова з її натюрмортами.
І ось сьогодні я нарешті знайшов художника, який не просто відточує техніку, а спілкується з глядачем. Напевно багато працівників пера думають, що висловлюють думку. Але мені здається, дуже мало живописців відкриті глядачеві і намагаються дивитися на свої твори очима представника того соціуму, якому адресований меседж. Зазвичай сам собі намалював, сам зрозумів, що хотів сказати, а глядач подивився на цінник і зрозумів, що митець крутий. Але ось він, який художник вміє думати: Gurbuz Dogan Eksioglu.
