Перше правило інженера:
Якщо у вас нічого не виходить – прочитайте, нарешті, інструкцію!
Іноді потрібно за допомогою камерного спалаху (далі жаби) запускати студійні спалахи. Наприклад, у студії два фотографи, а синхронізатор один.
Незважаючи на те, що в “молодших” моделях Canon неможливо відключити передпоспіх TTLа, ми маємо можливість працювати зі студійними спалахами.
Як (на прикладі canon):
- Ставимо фотоапарат у ручний режим.
- Вводимо корекцію потужності імпульсу спалаху максимум в мінус.
- Наводимо апарат на увімкнену лампу або поверхню софт-боксу при ввімкнених пілотах.
- Натискаємо зірочку і не відпускаємо кнопку (має спрацювати передпоспіх).
- Не відпускаючи зірочку (натиснули при наведенні на лампу і не відпускаємо), перекадруємо апарат, тому що нам потрібно і фотографуємо. Поки ми перекадруватимемо апарат, студійні спалахи повинні встигнути перезарядитися після спрацьовування від передспаху.
Пояснення:
Студійні спалахи не працюють з “жабою” тому, що в режимі в режимі TTL будь-який спалах спалахує двічі. Вперше для виміру експозиції, вдруге висвітлює кадр.
Різниця в часі між цими спалахами невелика і ми не встигаємо її помітити (зате моргнути після першого спалаху іноді встигаємо:).
Студійні спалахи спрацьовують на передвспих експозаміру і на основний порив зреагувати вже не встигають.
При натисканні на зірочку камера вимірює експозицію. І в залежності від виміру регулює потужність основного пиху (у деяких виробників це не зірочка, а кнопка “AEL”).
Якщо ми наведемо фот на лампу, автоматика вважатиме, що об’єкт освітлений досить яскраво і основний пих буде на мінімальній потужності, достатньої щоб запустити студійне світло, але недостатньою для того, щоб серйозно втрутитися у світлову схему.
Розуміючи принцип цієї справи та користуючись першим правилом інженера, ви легко розберетеся, як це зробити, маючи в руках дзеркалку іншого виробника.
Борис Крупник