Skip to main content
фотообладнання

Як обрати штатив для фотоапарата — Огляд

Автор 2023-10-1431 Серпня, 2024Без коментарів

Хороший фотограф вміє знімати всім, що знімає, але хоче таки хорошу камеру. А ось щодо штатива є варіанти. Репортажники, наприклад, штативами для фотографування майже не користуються. Тим, хто знімає людей у фотостудіях, штативи також потрібні нечасто. А для предметного фотографа та пейзажиста важливий не лише розмір штатива, а й його функціонал. І штативи таки бувають різні. Зі змінною головкою та з приклеєною назавжди. Зі зв’язаними ногами та з ногами, які можна регулювати окремо. Штатив для предметної зйомки, штатив для макрозйомки, штатив для пейзажів, штатив для фуд фотографії, штатив для відеозйомки може бути різним. Тримати камеру вміють усі триноги, але є нюанси. З ними і розберемося, щоб зрозуміти, як підібрати штатив саме під ваші завдання.

Штатив (він же тринога, він же трипод) для фото- та відеозйомки — Який обрати

Спочатку я коротко позначу основні питання, які вирішує фотограф під час пошуку штатива для зйомки, а потім ми розглянемо всі деталі докладно.

Отже питання:

  • Яка головка буде на вашій тринозі як основна. Кульова, 3D або відео.
  • Чи потрібна можливість міняти головку на триподі.
  • Чи потрібна можливість знімати flatlay зі штатива (коли камера чітко дивиться зверху вниз).
  • Чи потрібна можливість розташувати камеру над землею, наприклад, для макрозйомки квітів та комах.
  • Чи потрібна можливість знімати на камінні, коли нахил кожної ноги штатива регулюється окремо і є можливість одну покласти на колоду, а іншу вперти в камінь збоку.
  • Скільки важить ваша камера з найважчим об’єктивом.

Коли є відповідь на ці запитання, вибрати штатив дуже легко. Але давайте з цими питаннями розберемося трохи детальніше, щоб знайти ідеальну триногу під ваші завдання.

Спочатку розглянемо з чого складається штатив — конструктивні особливості. А потім – як вибрати штатив для фотографа або відеографа, який працює в конкретному жанрі.

З чого складається штатив для камери — Конструктивні особливості

Голівка

У штатива є ноги та голова. Наявність ніг не свідчить про те, що вам не доведеться брати його на ручки, а наявність голови – про те, що він думатиме (все як у людей).

Якщо бюджет обмежений, і ви плануєте знімати в міських умовах, а штатив стоятиме на рівних поверхнях, то можна обійтися і триногою вартістю до 100$. Це дешевий штатив не найкращої якості. У дешевих штативів, як і у людей, голова приклеєна до ніг. Але є досконаліші триподи, у яких можна змінювати голову залежно від завдання.

Дешеві штативи часто купують блогери, щоб ставити на такий штатив одну з камер, або, наприклад, знімати розпакування. У професійних фотографів він часто використовується як друга тринога. Хороший штатив для професійної фотозйомки, і тим більше – відео, обійдеться дещо дорожче.

Якщо голівка знімна, то вона кріпиться до штатива на різьблення. Найчастіше це різьблення ⅜ дюйма, але буває і кріплення з різьбленням ¼ дюйма. Тому, якщо купуватимете штатив і голівку окремо — зверніть увагу на те, що різьблення на штативі та на голівці має збігатися.

На фотографії ви бачите штатив без голівки та різьблення, на яке ця головка нагвинчується.

Що таке штативна 3D ГОЛІВКА для фотозйомки

З 3D голівкою ви можете:

  1.   Обертати камеру в горизонтальній площині (вліво вправо),
  2.   Нахиляти вгору – вниз
  3.   Повертати для вертикального кадру.

Кожен із варіантів нахилу/повороту регулюється окремо. Завдяки цьому можна акуратно і точно повернути камеру, наприклад у вертикальній площині, не змінивши при цьому поворот по горизонталі. Це дуже зручно, якщо ви використовуєте штатив для макрозйомки, де важлива тонка настройка. Але при цьому окреме налаштування кожної площини – процес медитативно неспішний.

У дешевих 3D голівках низької якості зустрічається така проблема: ви виставляєте кадр у вертикальній площині, затискаєте ручку, що регулює вертикальне положення, прибираєте свою руку з ручки головки, і камера трохи просідає вниз. Потрібно відкрутити ручку, трохи підняти камеру, якось вгадавши наскільки підняти, щоб коли камера просяде, вона опинилася в потрібному положенні. Будь-який фотограф, який хоч раз із цим стикався, оцінить 3D голівку з редукторним механізмом. Наприклад, Manfrotto 410 або Benro GD3WH. У таких голівках для кожної площини є гвинт, який дозволяє в будь-який момент акуратно і точно підрегулювати положення камери.

Я неодноразово чув від фотографів, що голівки з редукторним механізмом ніжніше, ніж без нього. Тягати такі в походи і бити об каміння не рекомендується. Але всі мої знайомі, які купили Manfrotto 410 для предметної зйомки задавалися одним і тим же питанням: «А як я жив раніше без неї». І це не про дружину.

Якщо у вас важка камера – зверніть увагу на штативні 3Д голови із системою контрбалансу. Це, наприклад, голова Manfrotto 808RC4. Кожен регулятор підпружинений і це дозволяє без зусиль регулювати положення камери на штативі. Навіть якщо ця камера важить, як я після ковидного карантину.

У творчих зйомках таке точне налаштування потрібно нечасто. Кульова голівка дозволяє виставити камеру в потрібне положення набагато швидше. І зазвичай у мене на штативі саме кульова.

Штативна КУЛЬОВА ГОЛІВКА

У кульової голівки один гвинт, який закріплює камеру одразу в трьох площинах. Це дозволяє швидко поставити камеру у потрібне положення.

Основна деталь кульової голови, несподівано, – куля. Чим більший її діаметр, тим простіше точно налаштувати положення камери.

У хороших кульових голівках є регулятор зусилля зсуву кулі. Тобто ви можете вільно обертати камеру на голівці, а можете відрегулювати так, щоб для переміщення камери довелося докласти певного зусилля. Це дозволяє камері не “клюнути носом”, якщо ви неакуратно відпустили гвинт, що її утримує.

Також у кульовій голівці зазвичай є окремий гвинт для зміни положення камери у горизонтальній площині.

  1.   Куля.
  2.   Фіксатор положення кулі.
  3.   Регулятор зусилля зсуву кулі.
  4.   Механізм поворота голівки у горизонтальній площині.
  5.  Майданчик типу Arca-Swiss, який прикручується до камери.

Кульова голова зручна для більшості зйомок. Але при зйомці дрібної предметки необхідно точно (до міліметра) налаштовувати положення камери, і в цьому випадку один гвинт для всіх трьох площин – не найзручніше рішення. Тут швидше підійде 3D-голівка.

Якщо ви задумалися про кульову голову, то зверніть увагу на Manfrotto 322RC2. Ціна примушує заворушитися внутрішню жабу, але за рахунок джойстикової ручки можна швидко і зручно встановити камеру в потрібне положення.

Панорамна голівка

Якщо у фотошопі потрібно склеювати панораму з кількох кадрів, то можна виявити, що через перспективні спотворення зібрати її не так просто. Ці спотворення будуть мінімальними, якщо камера обертається навколо нодальної осі об’єктива. Саме цю можливість забезпечує панорамна голова.

Для пейзажної зйомки конструкцію можна трохи спростити. Але для того, щоб розповісти про це нам треба спочатку розібратися в тому, що таке швидкознімний майданчик  і які вони бувають. Тому я продовжу тему вже у розділі про штатив для пейзажної зйомки.

Карданна голівка

Вона потрібна, якщо ви використовуєте довгофокусні об’єктиви великого розміру. На карданній голівці значно зручніше збалансувати вагу камери. Як правило, її використовують з об’єктивами, у яких фокусна відстань від 400мм.

Макро — рейка

У процесі зйомки дрібної предметки одна з проблем – мала глибина різкості. Коли ви знімаєте, наприклад, кільце, то його частина буде поза різкою зоною. Щоб все кільце виглядало різким, використовують стекінг по фокусу — склеювання з кількох кадрів. Простіше склеювати такі кадри, якщо ви переміщуєте камеру, а не лінзи в об’єктиві, щоб змінити фокус у наступному кадрі. Для тонкого та акуратного переміщення камери якраз і використовують фокусувальні макрорейки. Не всім штативам для макрозйомки потрібна рейка. Але якщо у ваших планах зйомка ювелірної продукції — швидше за все вона стане в нагоді.

Штативна голівка для відеозйомки

Перша відмінна риса відеоголівки – це можливість плавно панорамувати. Тобто плавно вести камеру за об’єктом зйомки. Наприклад, ви хочете проводити камерою людину, що йде. Якщо це робити зі звичайною 3D головою для фото, камера рухатиметься ривками. Акуратного проведення не вийде. А з кульовою головою зняти таке без танців із бубном взагалі неможливо. Якщо ви на відео знімаєте статичну картинку, наприклад, загальним планом людину, яка спілкується з камерою, сидячи в кріслі, то відеоголова вам не потрібна. А от якщо герой вашої зйомки бігає сценою, то без відеоголови ніяк. Точніше, якось може і можна, але якщо треба добре, то без неї ніяк.

Коли ви знімаєте фото, то, швидше за все, з однієї зйомки у вас будуть і вертикальні і горизонтальні кадри. Під час зйомки відео вам не потрібно змінювати орієнтацію. Тому відеоголівка регулюється лише у двох площинах. У неї немає положення для вертикальної орієнтації камери.

Клітка

Враховуючи сучасні реалії у світі соцмереж, вам все ж таки може знадобитися штатив для вертикальної зйомки відео. Для цих цілей все ж можна скористатися відеоголівкою, незважаючи на відсутність вертикальної орієнтації. У деяких сучасних професійних відеокамерах є штативне різьблення не тільки знизу, а й збоку. Якщо такого немає, можна купити клітку. Це металева рама для камери, в якій багато отворів для кріплення камери до штатива і для кріплення різних аксесуарів до камери (мікрофону, додаткового живлення, накамерного світла, тощо). І, звичайно, в клітці є різьблення, що дозволяє поставити камеру у вертикальне положення.

Ще один спосіб швидко та зручно поставити камеру на штатив для вертикальної зйомки – використовувати майданчик типу L-Plate. Але перш ніж докладно його розглянути, давайте поговоримо про те, що взагалі являє собою швидкознімний майданчик.

Швидкознімний майданчик

Більшість штативних голів має швидкознімний майданчик, який прикручується до камери. І при встановленні на штатив камера (точніше майданчик, що прикручений до камери) просто “втискається” у нього. Завдяки цьому ви можете зручно та швидко зняти камеру з триноги та встановити її назад. І вам не доведеться для цього щоразу її відкручувати/прикручувати.

Швидкознімні майданчики бувають різних типів. Найпоширеніший тип кріплення Arca-Swiss. І він же, на мій погляд, найнадійніший і найзручніший.

Після того, як я змучився підкручувати слотовий затискач на головці Benro HD2, я остаточно перейшов на головки з майданчиками типу Arca-Swiss.

Arca-Swiss

В основі кріплення Arca-Swiss – майданчик з профілем типу “ластівчин хвіст”, в якому напрямні розташовані під кутом 45 градусів. Ці напрямні вставляються в голівку штатива і фіксуються в ній або гвинтовим затискачем, або затискним важелем.

Майданчик Arca-Swiss

Гвинтовий затискач має більші допуски, ніж затискний важіль і дозволяє легко використовувати майданчик одного виробника з голівкою іншого, якщо і там, і там Arca.

Якщо на голівці затискний важіль, а не гвинтовий, то діапазон сумісності між брендами буде не таким широким. Проте важіль дозволяє швидше, ніж гвинт встановлювати і знімати камеру.

Я зіткнувся з питанням сумісності, коли купив собі голівку Slik PBH-635AS та кистьовий ремінь Peak Design. Цей ремінь кріпиться до майданчика Peak Design standard plate і специфікації написано, що це майданчик типу Arca. Але як виявилося Arca – це не те саме, що і Arca-Swiss. І цей майданчик у голівці Slik PBH-635AS із затискним важелем тримається дуже ненадійно. А ось у голівках з гвинтовим затиском цей майданчик сидить чудово.

Arca-Swiss не єдиний варіант зручного та надійного кріплення майданчика до голівки. У Manfrotto, наприклад, інший тип кріплення у більшості голівок, і цей бренд цілком вартий уваги. Просто особисто я собі вибрав Arca-Swiss. У мене кілька штативів і я можу ними користуватись, не змінюючи майданчик на камері.

Майданчик L-Plate для вертикальної зйомки

Коли ви знімаєте фото, то для вертикальних кадрів іноді краще не повертати у вертикальне положення голівку штативу, а поставити камеру вертикально на майданчику типу L-Plate. Якщо камера легка, штатив її утримає у будь-якому положенні. Але якщо ваш фотоапарат лише трохи легше бурого ведмедя перед сплячкою, то немає гарантії того, що голівка утримає його на витримці 30 секунд у положенні з нахилом 90 градусів без “сповзання” камери, і як наслідок змазаного кадру. Коли ви виставили штативну голівку у вертикальне положення, все навантаження зосереджується на гвинті, який кріпить камеру до майданчика. І під вагою важкого об’єктива камера може “клювати носом”.

Замість того, щоб повертати штативну голівку в положення 90 градусів, можна використовувати майданчик L-Plate. Тоді навантаження буде йти не на гвинт, а рівномірно розподілено на майданчику.

L-Plate – це кут з двома кріпленнями, що дозволяють не змінюючи положення штативної голівки швидко поставити камеру або у вертикальне, або горизонтальне положення.

L-Plate, як і клітку, потрібно купувати під конкретну камеру. Крім того, тип майданчика на L-Plate повинен збігатися з типом кріплення голівки. Найчастіше на L-Plate зустрічається, звичайно, кріплення типу Arca-Swiss.

У чому різниця між кліткою та L-Plate:

У клітці багато отворів з різьбленням як 1/4 дюйма, так і ⅜ і, як я вже писав, на неї можна монтувати додаткове обладнання. У L-Plate таких отворів немає. Але у випадку з кліткою, якщо потрібно поміняти положення камери з вертикального на горизонтальне і назад – доведеться її відкручувати/прикручувати. А з L-Plate це можна зробити в один рух.

Ноги

У хороших фото-штативів кут нахилу кожної ноги можна регулювати окремо. Це дозволяє легко встановлювати його на будь-якій нерівній поверхні, задерши одну ногу на камінь чи сходинку.

У фотоштативах подешевше ноги зв’язані і кут нахилу не регулюється. Такі штативи найчастіше використовують у приміщеннях або на локаціях з рівною поверхнею. Я зазвичай на такий штатив ставлю камеру чи телефон, які знімають таймлапс для бекстейджу.

Ноги у штативів телескопічні та розкладаються найчастіше із трьох чи чотирьох секцій. Що більше секцій, тим менше місця штатив займає у складеному стані та зручніше транспортування, але доведеться на пів секунди довше повозитися, встановлюючи його.

Між ніг у штатива центральна колона, яка може підніматися. Підніматися вона може у всіх штативів (є думка, що штативи досконаліші за людей). А у деяких штативів ця колона може нахилятися та перевертатися. Якщо вам потрібний штатив для предметної зйомки, то рано чи пізно ви захочете зняти Flatlay, тобто встановити фотоапарат горизонтально, щоб камера знімала чітко зверху вниз. Ось тут вам і знадобиться можливість нахиляти центральну колону.

Однак із нахилом теж є нюанси. В одних штативах колона або стоїть вертикально, або нахиляється під кутом 90 градусів. В інших кут нахилу регулюється і може бути різним. Я, як зразковий син свого народу, який сказав на горі Сінай “Дайте дві”, звичайно вибрав штатив із регульованим кутом нахилу. Але на практиці мені так жодного разу і не знадобився кут, відмінний від 90 градусів. Виявилося, що якщо потрібна зйомка під кутом, то цілком достатньо просто нахилити голівку.

Якщо у вашому штативі нахил центральної колони не передбачений, але несподівано знадобився, можна окремо купити ригель, який можна встановити на штатив горизонтально. Наприклад, Manfrotto 131D. Возити такий на природу не дуже зручно. Тому якщо в планах зйомка квіточок і комах – краще брати штатив із вже вбудованою опцією нахилу колони. А для предметної зйомки можна скористатися і ригелем.

Поворот центральної колони на 180 градусів – вниз головою стане в нагоді, якщо вам потрібен штатив для макрозйомки рослин і комах. Такий переворот дозволяє розташувати камеру дуже близько до квіточки і знімати процес розкриття бутону крупним планом.

Вага та матеріал штатива

Чим важчий штатив, тим він стійкіший, тим надійніше стоїть камера. Але поки пейзажист несе цей штатив до місця зйомки, звичайно, хочеться, щоб тринога важила поменше.

Карбонові штативи трохи легші за алюмінієві, але основна їх перевага не в масі, а в тому, що вони гасять вібрацію. Ця властивість карбону актуальна, якщо ви знімаєте з об’єктивами, у яких фокусна відстань 600 – 800мм. Зачепили штатив — стоїмо чекаємо, поки вібрація припиниться.

Для того щоб легкий штатив стояв стійкіше в нижній частині центральної колони є гачок, на який можна повісити авоську з камінням, зібраним на місці зйомки.

Якщо ви використовуєте штатив у студії та возите в машині, тоді більша вага – це явно плюс, а не мінус. І можна вибирати класичний варіант – алюмінієвий штатив. Але якщо у вас в ходу об’єктиви з фокусною відстанню від 400мм – краще карбон.

Крім того, при виборі штатива в цілому або ніг і голови окремо звертайте увагу на те, яку максимальну вагу може тримати ваш трипод. Цей показник завжди вказаний в характеристиках штативу. Порівняйте його з вагою камери в комплекті з об’єктивом, і буде зрозуміло, наскільки він вам підходить.

Висота

Для більшості фотографічних завдань достатньо висоти приблизно півтора метри. Якщо вам потрібен штатив для відео, то швидше за все ви зіткнетеся з ситуацією, коли потрібно знімати лектора поверх голів людей, що сидять у залі, і тут чим вище, тим краще. Для відео я орієнтувався б на максимально можливу висоту від 180 сантиметрів. Якщо штатив має центральну колону (у відеоштативів її може не бути), то в характеристиках потрібно звернути увагу на те, яка висота буде з висунутою вгору колоною. У магазинах з опису не завжди зрозуміло, як саме вказана максимальна висота штатива. Краще цей параметр дивитись на сайті виробника.

Гнучкий штатив

Це зручний штатив для мандрівок. Його часто використовують як штатив для телефону. Але якщо купити правильний, то тримати він зможе не лише телефон, а й професійну камеру. У характеристиках штатива потрібно подивитися вагу, яку він здатний витримати і порівняти його з вагою вашої камери в комплекті з об’єктивом. Наприклад, Joby GorillaPod 5K Kit може тримати камери вагою до п’яти кілограм.

Штатив — струбцина

Штатив-струбцину можна закріпити на будь-якому виступі за допомогою притискного гвинта. Але такі штативи, як правило, не розраховані на велику вагу. У мене саме на такому штативі кріпиться Canon M50 для запису голови, що говорить.

Конструктивні особливості

Монопод

Монопод – це одноногий штатив. За своїм прямим призначенням відеографи його використовують частіше, ніж фотографи. Він потрібний для того, щоб не тримати камеру в руках на вазі, а оперти її на монопод. При роботі з моноподом мобільність у оператора значно вища, ніж із триножкою.

Фотографи періодично використовують одноногий девайс як довгу ручку для спалаху. Кріплять тримач спалаху та парасольки до монопода і дають це все в руки асистенту.

У деяких триподах одну ногу можна відкрутити і таким чином отримати повноцінний монопод. Таке конструктивне рішення часто зустрічав у штативах марки Benro.

Відеоноги

Зв’язані ноги бувають не тільки у дешевих штативів, а й у дорогих і хороших триног для відео. При відеозйомці вага штатива важливіша, ніж при фотозйомці. Якщо фотоапарат можна налаштувати, а потім знімати за допомогою пульта, не торкаючись до нього, то в процесі відеозйомки ви постійно взаємодієте з камерою. Чим важчий штатив, тим простіше плавно вести камеру за об’єктом, що рухається. Крім того, у більшості випадків відеозйомка ведеться на відносно рівних поверхнях – підлога, асфальт. Тому зв’язані ноги не викликають незручностей, а скоріше навпаки – додають стійкості.

Рівень

Рівень допомагає встановити штатив на будь-якій поверхні. У хороших штативах він є на ногах і допомагає вирівняти ноги ще до встановлення голівки. Крім того, він, звичайно, є на якісній голівці. І ще є електронний рівень у більшості сучасних камер. Для одних зйомок достатньо того, що є в камері, інші я починаю з того, що вирівнюю саме ноги. Розуміння того, який варіант будете використовувати саме ви – приходить із досвідом. Якщо ви плануєте знімати інтер’єри, пейзажі та відеоролики, рекомендую звернути увагу на наявність рівня на ногах. В інших жанрах — це не принципово. Якщо зрозумієте, що він потрібний, але в триногу не вбудований, завжди можна купити його окремо і накрутити на різьблення штатива для вирівнювання трипода.

Не забувайте, що глядач оцінюватиме картинку за відчуттями, а не за приладами. Не так рідко композиція виглядає цікаво, коли положення камери відрізняється від ідеально виставленого за рівнем. Але це вже тема курсу композиції для фотографів. Повернемося до штативів.

Бренди

Хороші штативи для любителів випускаються під брендами Gitzo, Really Right Stuff та ProMediaGear. Чому для любителів, бо з огляду на їхню, ціну рідкісний професіонал може собі їх дозволити. Продукція цих брендів дуже гарна. Вона здатна розбити серце фотографу нездатному їх купити. Але якщо ви суворий профі, який вважає, що вкладення в техніку повинні окупати себе… не дуже зрозуміло, як ви при цьому потрапили у професійні фотографи, але це питання з іншої статті. Так ось, якщо ви вважаєте, що техніка повинна себе окупати – ваш варіант це Manfrotto, Benro та Slik. Gitzo, звичайно, теж може себе окупити, якщо ви серед кращих у своїй справі.

Manfrotto – на мій погляд, оптимальне співвідношення ціна-якість для професіоналів. Тобто для тих, хто активно експлуатуватиме штатив.

Slik – хороші надійні штативи, не такі ергономічні, як Manfrotto, зате трохи дешевше. Цілком варті уваги.

Benro – Я найчастіше використовую ноги саме цього бренду. Але згадуючи свої муки з головою Benro HD2, яку доводилося підтягувати викруткою перед кожною зйомкою – я шукаю голівки серед інших брендів. Хоча мої колеги користуються голівками Benro і задоволені.

Velbon – якщо вам потрібен дешевий штатив, до 100 $ який не розсипеться за тиждень. На мій погляд, цей бренд має хороші бюджетні штативи. Тут “хороші”, звичайно, категорія відносна, оскільки штативи до 100 $ в цілому складно назвати хорошими. Але низку завдань (про які ми вже говорили) вони можуть вирішити.

Якщо потрібний гнучкий штатив — це бренд Joby.

Коротко пройдемося по жанрах, а потім оформимо це все в зрозумілу та наочну таблицю.

Який саме штатив вибрати. Огляд штативів у прив’язці жанру зйомки до конкретних моделей.

Штатив для пейзажної зйомки

Найважливіше в штативі для зйомки пейзажу – це можливість окремо регулювати кут нахилу кожної ноги. Щоб оду з них можна було, наприклад, покласти на камінь на рівні камери, а решту поставити на ґрунт.

Голівок у пейзажистів часто дві – основна і кульова. Її перевага у швидкості налаштування положення камери. У мене неодноразово були моменти, коли я не встигав. Іду під рюкзаком і тут відкривається казковий краєвид із ідеально закомпонованими хмарами. Але поки я розчохляю камеру, композиція вже не та. Ще жодного разу не вдавалося домовитися з хмарами, щоб вони повернулися назад. Навіть за гроші. Тому зазвичай на штативі у мене кульова голова, щоб було більше шансів встигнути.

Але якщо потрібно знімати кадри з яких ви потім будете клеїти панорами, потрібна панорамна або хоча б 3D голівка. Клеїти панорами зняті з кульовою головою, це як їсти борщ виделкою — можна, але який в тому сенс …

Однак перспектива тягти із собою важку панорамну голівку порадує не всіх. Можна взяти панорамну базу та закріпити її зверху на кульовій голівці. Якщо у вас є питання: “Для чого потрібна панорамна база, якщо у кульової голівки є можливість обертати її по горизонталі?” – Я вам відповім. Таки ця можливість є, але щоб камера оберталася в горизонтальній площині на кульовій голівці, потрібно цю голівку встановлювати за рівнем, регулюючи висоту ніг штатива. По-перше, це займе мінімум 15 хвилин. По-друге, точність результату під питанням.

Значно простіше закріпити панорамну базу на кульовій голівці, виставити її за рівнем, а вже в неї встановлювати камеру.

А якщо ви хочете знімати вертикальні панорами, то на фотоапарат можна надіти L-майданчик. Якщо все це доповнити компактною рейкою для налаштування обертання навколо нодальної осі – у вас чудова панорамна голівка.

Компанія Novoflex має все це в комплекті VR-SYSTEM-Mini. У цей комплект входять:

  1.   Панорамна база Novoflex PANORAMA Q 48
  2.   Рейка: Novoflex QPL-Slim 200
  3.   L-майданчик — Novoflex QP-Slim VERTIKAL

Novoflex VR-SYSTEM-Mini відмінно підходить для одношарової панорами. Але якщо ви плануєте збирати багатошарову панораму (багатоповерхову – склеювати кадри не тільки по горизонталі, а й по вертикалі), то база Novoflex PANORAMA Q 48 не підійде. Потрібна можливість нахиляти камеру вгору/вниз на базі. Для цього можна взяти, наприклад, Leofoto VH-30R.

Все це у Novoflex та Leofoto сумісне з Arca-Swiss.

Ноги:

  • Карбоновий штатив для пейзажиста: Gitzo GK1555T-82TQD Traveler
  • Алюмінієвий штатив для пейзажиста: Benro GA268TB2

Штатив для подорожей

Вибір штатива для подорожей не завжди такий же, як для пейзажів. Пейзажист мешкає у лісі. А до мандрівників я б у цій статті відніс тих, хто веде більш урбаністичний спосіб життя. Мандрівнику не завадить гнучкий штатив, про який вже написано вище. А для міських пейзажів я радив би карбоновий штатив.

  • Карбоновий штатив: Manfrotto  MK055CXPRO4BHQR
  • Гнучкий штатив: Joby GorillaPod 3K Kit — для камер вагою до 3кг; 5K Kit —  — для камер вагою до 5кг

Штатив для предметної зйомки

Для зйомки предметів середнього розміру рекомендую штатив із можливістю поставити центральну колону в горизонтальне положення та 3D головку.

  • Штатив для предметки: Benro FGP 28A
  • Голівка Manfrotto MH496-Q6

Штатив для макрозйомки

Зйомка ювелірної продукції та інших дрібних предметів відрізняється від макрозйомки рослин і комах. Якщо вам потрібний штатив для макрозйомки предметів, я купував би макрорейку. Зазвичай макрорейка дає можливість плавно рухати камеру вперед-назад і встановлюється на голівку. Тому голівка також потрібна. У цьому випадку я рекомендував би 3D-голову. І ноги з можливістю поставити центральну колону горизонтально.

  • Штатив для макрозйомки: Benro FGP 28A
  • Голівка: Manfrotto 056 3D JUNIOR. Зверніть увагу на те, що у цієї голівки немає швидкознімного майданчика. При роботі з макро-рейкою вона не потрібна. Але якщо ви цю голову плануєте використовувати не лише для макро, тоді рекомендую голівку Slik Pro 700 DX
  • Макрорейка: Novoflex CASTEL-MINI II

Якщо потрібен штатив для макрозйомки природи (квіти, комахи), то в цьому випадку буде зручніше кульова голова і можливість повернути центральну колону вниз головою.

  • Штатив для макрозйомки: Benro FGP 28A
  • Голівка Manfrotto MH496-Q6

Штатив для зйомки спорту

Якщо ви знімаєте футбол із довгофокусним об’єктивом, який важить близько п’яти кілограм, то до другого тайму хочеться покликати носія. З такими важкими об’єктивами краще використовувати монопод.

  • Монопод: Manfrotto — MPMXPROA4
  • Голівка: Manfrotto — 234RC якщо вага камери з об’єктивом до чотирьох кілограм, якщо більше Manfrotto — Long Lens Monopod Bracket

Штатив для зйомки тварин у дикій природі

Зйомка в стилі National Geographic – дороге хобі і штативи тут не виняток.

  • Штатив: Gitzo GT5563GS
  • Карданна голівка: ProMediaGear — GKJr Katana Pro

Штатив для творчих фотозйомок

У цьому випадку – кульова голова і не найлегший штатив.

  • Приклад штатива для творчих зйомок: Benro FGP 28A
  • Голівка Manfrotto MH496-Q6

Штатив для блогера

Якщо ви знімаєте голову, що говорить за столом, на вулицю не виходите, і руки зверху вам знімати не потрібно, то можна купити і найпростіший штатив ціною до 100 $. Це буде не найкомфортніший і не найестетичніший штатив, але в таких умовах він цілком здатний пропрацювати кілька років, поки ви не заробите всі гроші світу на Gitzo або ProMediaGear.

  • Дешевий штатив для блогера: Velbon EX-888
  • Приємний штатив для блогера при зйомці в приміщенні Slik Pro 400 DX  з голівкою Manfrotto MH496-Q6

Штатив для бекстейджу

Такий штатив зазвичай стоїть десь у кутку приміщення та тримає досить легку камеру чи телефон.

  • Штатив для бекстейджа: Velbon EX-888
  • Мажорний тримач для телефону до штатива: Manfrotto Pixi
  • Звичайний тримач телефону до цього штатива: AccPro SP-09

Штатив для зйомки розпакування товару

Штатив, у якого центральна колона може стати у вертикальне положення.

  • Штатив для розпакування товару: Benro FGP 28A
  • Голівка Manfrotto MH496-Q6

Штатив професійного відеографа

Завдання у відео, як і у фото дуже різноманітні, я наведу приклад недорогого штативу для професійних відеографів. Слово “професійних” тут важливе. Якщо звернути на нього увагу, стане зрозуміло чому я говорю про недорогий штатив і наводжу приклад моделі вартістю більше 1000 $.

  • Штатив для відеографа: Manfrotto 645 Fast Twin Alu Tripod з голівкою, яка йде в комплекті: Manfrotto Nitrotech 608

Важливо розуміти, що я навів просто приклади штативів, а не саме той варіант, який підходить вам. Вибирайте надійний штатив з відповідним функціоналом, висотою і з урахуванням ваги, яку він може тримати.

Рекомендації щодо вибору штатива у вигляді таблиці:

Жанр Голівка Ноги
Пейзаж Кульова / панорамна Не зв’язані, карбонові
Предметка (крупна і середня) 3D З нахилом центральної колони
Макрозйомка предметів Рейкова З нахилом центральної колони
Макрозйомка природи Кульова З переворотом центральної колони з карбону
Спорт з важким об’єктивом Кульова Монопод
Дика природа Карданна Карбонові
Творчість з довгою витримкою Кульова Алюмінієві
Блогінг Кульова Залежить від манери роботи оператора
Розпакування товару Кульова З нахилом центральної колони
Відеозйомка Відео Зв’язані, більш важкі

Висновок, як вибрати штатив:

Якщо це перший штатив, краще брати такий, у якого можна змінити голову.

  • Дізнайтеся вагу камери в комплекті з найважчим об’єктивом.
  • Подумайте штатив якої висоти вам потрібен у робочому стані.
  • Чи потрібна можливість нахилити центральну колону.
  • Чи потрібна можливість перевернути центральну колону.
  • Карбон чи алюміній.
  • Йдемо в інтернет магазин шукати ноги з урахуванням максимальної висоти, максимального навантаження, нахилу центральної колони, матеріалу.
  • Вирішіть який тип голівки потрібен,
  • Визначтеся з типом майданчика,
  • Йдемо в інтернет магазин шукати голівку з урахуванням максимального навантаження, обраного типу майданчика, розміру різьблення на ногах для з’єднання ніг та голови.

© Борис Крупник

Коментуйте на здоров'я.