Що і як знімати в золоту і синю годину
Золота година
Золота година – це час перед заходом сонця, приблизно півтори години, коли світло набуває золотистого відтінку. Цей відтінок створюється за рахунок того, що сонце низько, і промені проходять довгий шлях усередині атмосфери (довший, ніж удень). Перше, що впадає в око в цей час – те, який вигляд має волосся в контровому світлі. Відблиски, найімовірніше, не будуть пересвітленими і при цьому забарвляться золотистим світлом. Але цікаві кадри можна отримувати не тільки за рахунок цього. Усе, що освітлене прямими сонячними променями, набуває теплого, помаранчевого відтінку.
У цей час:
- З’являються довгі тіні, які можна використовувати для створення цікавих композиційних рішень.
- З’являються золотисті відтінки пейзажу, неба… усього, що потрапляє в кадр. Природне тепле тонування в портретах.
- Загалом контраст кадру значно нижчий, ніж у денний час. Це відбувається через те, що світло спрямоване вздовж землі, і з’являється багато перевідбиттів.
- На тлі західного неба можна знімати цікаві силуетні знімки.
- Світло, що ковзає вздовж поверхонь, проявляє фактуру і цим можна скористатися, якщо, наприклад, фактура стіни будівлі здається вам цікавою.
На цій зйомці я вибрав локацію, в якій достатньо сонця, але при цьому вона не настільки високо, щоб у кадрі було тільки небо. Вид на місто, теж потрапляє в об’єктив. Це парковка на даху торгового центру. Особливо сподобалася дзеркальна стіна, яку я на зйомці використовував і як фон, і як відбивач. Якщо ви, фотографуючи в золотий час, підсвічуєте тіньовий бік спалахом, краще світити через розсіювач, наприклад, через парасольку. І особливо не наполягати з яскравістю спалаху. Наш візуальний досвід свідчить про те, що відблиски й тіні мають бути саме з того боку, з якого їх намалювало сонце. І за тінями в локації наша підсвідомість зчитує де сонце. Якщо модель яскраво висвітлити з тіньового боку, глядачеві здаватиметься, що вона вклеєна в картинку.
Синя година
Синя година настає після того, як сонце сховалося за обрієм, але темрява ще не прийшла. За часом вона триває близько півгодини. Небо і навколишні об’єкти набувають синього відтінку. Вмикаються фари машин, світло у вікнах будинків, вуличне освітлення. Але ще можна зловити небо в кадрі – воно ще не провалилося в темряву. Чудовий час для міських пейзажів, але і з портретами теж можна експериментувати.
Фото вечірнього Києва: Василь Косінов
Як референс для синьої години я взяв знімки Ніка Фенчера. Він часто використовує червоний на синьому тлі. Зокрема у своїй книзі “Studio Anywhere”. Для того, щоб зробити ці кадри, я надів на спалах червоний фільтр. А щоб світло не було жорстким, я світив через розсіювач.
© Борис Крупник