Як правильно налаштувати діафрагму, витримку та ISO? Який параметр слід налаштовувати першим? Такі питання зазвичай ставлять люди, які розпочали знайомство з трьома складовими експозиції. До речі, це можна зробити на курсі фотографії для початківців.
Спочатку дамо коротку відповідь на питання про те, з чого починати налаштування фотоапарата, а потім пояснимо це детально.
Коротко про налаштування експозиції
- Виставляємо діафрагму, орієнтуючись на потрібне нам розмиття заднього плану.
- Ставимо ISO 100 та підбираємо витримку, візуально оцінюючи яскравість кадру на екрані камери.
- Якщо витримка виявилася занадто довгою, і через це картинка розмита – ставимо настільки коротку витримку, щоб розмиття не було і яскравість кадру вже регулюємо за допомогою ISO.
Такий алгоритм налаштування витримки діафрагми та ISO підходить для всіх зйомок, окрім тих випадків, коли ми знімаємо у студії зі спалахами.
Що таке ISO, витримка та діафрагма – експозиція у фотографії
Перед тим, як детально розповісти про налаштування ISO, витримки та діафрагми, спершу розповімо що це.
Якщо ви знаєте, що являють собою ці параметри експозиції, можете одразу переходити до наступного розділу, який розповідає про їх налаштування.
Яскравість знімка можна регулювати чотирма параметрами.
- Інтенсивністю джерела світла (яскравістю лампочки).
- ISO – чутливістю матриці до світла.
- Витримкою – тим як довго світло надходить на матрицю в процесі створення кадру.
- Діафрагмою – розміром отвору в об’єктиві.
Налаштування ISO
Раніше в камерах світло проходило через об’єктив і потрапляло на плівку, яка перетворювала це світло на зображення. Чим чутливіша плівка до світла, тим менше освітлення потрібно для формування картинки. Чутливість вимірюється в одиницях ISO. Для темних сцен фотографи використовували більш чутливі плівки. Плівки з великим значенням ISO. У сучасних цифрових камерах роль плівки виконує матриця. Її чутливість можна змінювати в налаштуваннях камери (змінювати ISO). Що більше ISO – то світліша картинка, але при цьому гірша якість знімка. На високих (великих) ISO з’являється специфічний “шум” і зернистість. Межа підвищення ISO без помітної втрати якості у кожної камери своя. Також вона залежить від того, як на фотографію дивитиметься ваш глядач. На маленькому екранчику телефону шуми можуть бути непомітними. А на тому ж кадрі, роздрукованому у великому розмірІ, зернистість може впадати в очі.
Налаштування витримки
Світло може надходити на матрицю тисячну частку секунди, а може і кілька секунд. Щодовше надходить світло – тим світліший кадр. Тут можна провести асоціацію зі склянкою води. Набираємо довго воду в склянку, у склянці мокро – багато вологи. Довго світло надходить у камеру – фотографія світла, яскрава. Про витримку кажуть – довга або коротка. Тобто довгий або короткий часовий проміжок, протягом якого світло надходить у камеру. Якщо на довгій витримці (поки світло надходить на матрицю через об’єктив), поворухнути камерою, то знімок вийде змазаним. Без штатива абсолютно нерухомо тримати камеру не вийде. Тому під час зйомки підбирають такі витримки, за яких за час експонування (за той час, поки світло надходить до камери), фотограф не встигне поворухнути камерою, і картинка не має змазаного вигляду. Зазвичай це соті або тисячні частки секунди. Але не завжди. Чи буде змазаний кадр залежить від кількох чинників.
- Від того, наскільки міцні руки у фотографа
- Від фокусної відстані об’єктива.*
- Від того, наскільки швидко рухається те, що ми знімаємо.
*Чим довша фокусна відстань, тим коротша потрібна витримка, щоб кадр виглядав чітким. Як правило, якщо витримка коротша, ніж одиниця поділена на фокусну відстань, то кадр буде чіткий. Наприклад, якщо фокусна відстань 50мм, то для чіткої картинки потрібна витримка 1/50 секунди або коротше.
В рамках однієї статті ми дали коротку довідку про експозицію. Ми розуміємо, що ви можете не знати, що означає фокусна відстань. І загалом, якщо ви з цією темою стикаєтеся вперше, потрібне значно більш ґрунтовне пояснення з прикладами. Таке в нас є. Ця тема детально розбирається протягом трьох уроків фотокурсу для початківців.
Основне завдання цієї статті – розповісти вам про те, з якого з трьох параметрів починати налаштування експозиції. І чому ці параметри налаштовуються саме в такій послідовності.
Налаштування діафрагми
Механізм діафрагми в об’єктиві регулює діаметр отвору, через який надходить світло на матрицю. Що більший діаметр труби, через яку ллється вода, то більше вологи набереться в склянку за секунду. Що більший діаметр дірки в об’єктиві, то більше світла потрапить на матрицю і то яскравішим буде знімок.
Діафрагма також впливає на розмиття заднього плану. Чим більший отвір (фотографи кажуть – чим більше відкрита діафрагма), тим більше розмитий задній план.
Докладно про те, як налаштувати витримку діафрагму, та ISO
Починаємо з діафрагми
- У більшості випадків фотограф починає налаштовувати камеру з діафрагми. Вона впливає не тільки на яскравість, а й на розмиття заднього плану. І виставляючи діафрагму, фотограф вирішує не те, якої яскравості буде кадр, а те, буде розмитий задній план чи ні. Зазвичай, у портретному знімку хочеться отримати розмитий фон, щоб у кадр не лізло візуальне сміття заднього плану. У пейзажних фотографіях хочеться, щоб і камені на передньому плані, і міст позаду були чіткими. Для цього ми закриваємо діафрагму. Конкретні значення діафрагми ми наведемо в таблиці нижче після докладного пояснення.
Ставимо ISO 100 та підбираємо витримку
- Що вище ISO, то світліша картинка, а, крім того, що вище ISO, то гірша якість. З’являється шум і зернистість. Тому наступним кроком ми ставимо мінімальне ISO, зазвичай це ISO 100. А потім підбираємо витримку, орієнтуючись на яскравість знімка.
Якщо зображення на фото змазане, ставимо коротшу витримку і підбираємо ISO
- Якщо витримка занадто довга (світло довго надходить у камеру), то рухомі об’єкти можуть бути змазані. Так само змазаний кадр можна отримати, якщо на довгій витримці ворухнуться руки фотографа. Якщо після того, як ви виставили ISO 100 і підібрали витримку, стало зрозуміло, що вона (витримка) занадто довга і кадр буде змазаний, то варто поміняти витримку. Встановіть коротшу – таку, за якої розмазаного зображення не буде. Картинка стане темнішою через коротшу витримку. Потім вам потрібно буде піднімати ISO, поки ви не отримаєте картинку потрібної яскравості.
При яких витримках картинка буде чіткою
Нижче ми наведемо дуже приблизну таблицю, яка може вам підказати, при яких витримках картинка буде чіткою. Ця таблиця аж ніяк не є правилом. Швидше — це відправна точка для ваших експериментів.
| Витримка | Пояснення |
| 1/ФВ | Ваші руки не штатив, щоб не було помітно ворушіння, ставте витримки коротші, ніж одиниця поділена на фокусну відстань. |
| 1/100 або коротше | Якщо ви знімаєте спокійну людину, яка сидить на місці або неспішно ходить, можна пробувати витримки від 1/100 секунди. |
| 1/200 | Якщо людина активно рухається, але не бігає – 1/200 секунди або коротше. |
| 1/500 | Не швидкий спорт, наприклад бодібілдинг — від 1/500 секунди. |
| 1/1000 | Швидкий спорт, наприклад, футбол — від 1/1000 або коротше. |
Якщо вам незрозуміло, чому картинка буде змазана і як визначити, яка потрібна витримка – приходьте на курс з фотографії для початківців “Старт”. На другому і третьому уроці курсу, ми про це розповімо детально і зрозуміло.
Нижче наведений приклад, у якому завдяки довгій витримці автор отримав змаз, що додав настрій серії. Тут витримка приблизно 1/20 секунди і для отримання ефекту Макс навмисно смикнув камеру. Фотограф: Макс Задорожній.
Описаний вище алгоритм підходить для всіх випадків, крім зйомки зі спалахом у студії. Під час роботи зі спалахом витримка на яскравість не впливає. У студії витримка, зазвичай, ставиться в межах від 1/125 до 1/200. Чому — це тема окремої статті, і ми детально про це говоримо на п’ятому уроці фотокурсу “Старт”.
ISO у студії завжди 100, яскравості спалаху для цього вистачає. Якщо фон у вас однотонний, то розмивати його, відкриваючи діафрагму, сенсу немає. На однотонній поверхні ефекту розмиття ми не побачимо. Тому в студії яскравість регулюють або інтенсивністю спалахів, або діафрагмою. Але студія – це, як ми вже говорили, окрема тема, за якою у нас, несподівано, є окремий курс по роботі зі студійним світлом. А також велика стаття про те, як налаштовувати камеру в студії.
Тут потрібен розмитий фон, тому діафрагму відкрили до f2,2, поставили ISO 100. Людина в кадрі майже статична, але не завмерла, фокусна відстань 135мм. Ставимо витримку 1/150, щоб не призводили до розмиття ані рухи людини в кадрі, ані ворушіння рук фотографа. Зйомка ведеться в приміщенні, тому виявилося, що при діафрагмі 2,2, ISO 100 і витримці 1/150 картинка темна. Відкривати діафрагму вже нікуди, якщо зробити довшу витримку, може з’явится змаз. Тому піднімаємо ISO поки не отримаємо ту яскравість, яка нам сподобається. У цьому кадрі ISO 3200.
Діафрагма закрита, в різкості і передній, і задній план. Камера стоїть на штативі, об’єкти в кадрі статичні, тому змазу на довгих витримках можна не боятися. Ставимо ISO 100 і підбираємо яскравість за рахунок витримки.
Витримка довга (приблизно 1/10 секунди), тому людина, що рухається, змазана.
Якщо залишилися запитання – ставте їх у коментарях.
© Борис Крупник
