Колір у фотографії – підготовка зйомки та обробка фотографій

Колірна модель, колірне коло, як отримати цікаву кольорову фотографію

ЗМІСТ

• Колірна модель
• Колірне коло
• Варіативність кольору
• Як отримати “смачний” колір
• Безкоштовний відеоурок про колір у фотографії

КОЛІРНА МОДЕЛЬ

У цій статті ми будемо говорити про те, що пов’язано з кольором для фотографів, але почнемо розмову з бази художника. Ви напевно знаєте, що художники, змішуючи фарби різного кольору, можуть отримати нові відтінки. Наприклад, якщо змішати жовтий і синій, ми отримаємо зелений. Почавши змішувати три базові кольори, у підсумку ми можемо отримати безліч колірних відтінків.

Базові кольори, з яких починається змішування – це колірна модель.

Художники часто починають змішування з червоного, жовтого і синього. Таким чином, колірна модель, якою користуються багато художників називається RYB. RYB – це абревіатура із заголовних літер назви кольорів англійською – Red, Yellow, Blue.

У друкарнях зазвичай використовують колірну модель CMYK – ціан (Cyan), маджента (Magenta), жовтий (Yellow) і підмішують до них чорний (ключовий – Key).

У камері світло проектується об’єктивом на світлочутливий елемент, який переводить це світло в картинку. Раніше цю роль виконувала плівка, зараз – матриця. І матриця камери сприймає тільки три кольори. Одні пікселі бачать червону (Red) частину спектра, інші – зелену (Green), треті – синю (Blue). Усі інші кольори виходять інтерполяцією (змішуванням) цих трьох кольорів. Тобто камера працює з колірною моделлю – RGB.

Монітори фотографів теж працюють на основі цієї колірної моделі.

Таким чином, для фотографів, відеографів та інших художників, які займаються цифровою творчістю, актуальна колірна модель – RGB. Якщо результат друкують у друкарні, тоді робота йде в CMYK-моделі. Але якщо його будуть дивитися на екрані – RGB.

Що цікаво – наш зоровий апарат теж використовує модель RGB. Фізіологи стверджують, що колбочки (рецептори, що відповідають за кольоросприйняття), сприймають колір у трьох діапазонах: червоний, зелений і синій. Решту кольорів наша свідомість видобуває змішуванням кольорів із цих діапазонів.

КОЛІРНЕ КОЛО

Давайте розберемося, як із колірної моделі виходить колірне коло.

Ми вже говорили про те, що якщо змішувати фарби, то колірних відтінків буде все більше. Змішуємо червоний і зелений, отримуємо жовтий, змішуємо жовтий із червоним, маємо помаранчевий. Якщо всі ці змішування розтушувати, то ми отримаємо колірне коло.

Якщо за основу взяти не RGB, а інші базові кольори, то колірне коло матиме дещо інший вигляд. Але, як ми вже з’ясували, для нас із вами актуальна колірна модель – це RGB.

У Photoshop, Lightroom, Capture One для вибору кольору і його позначення найчастіше використовується колірне коло. Його можна розділити на градуси. І тоді кожному кольору буде відповідати своє значення в градусах.

Нуль – червоний, жовтий – 60 градусів. Якщо ви коли-небудь налаштовували RGB-світильник, який вміє змінювати колір освітлення, то могли помітити, що колірний тон там обирається якраз у градусах колірного кола.

Нижче – приклад, у якому ми бачимо RGB-світильник Godox, і на ньому значення 358 градусів. Якщо подивитися на колірне коло з позначками градусів, то ми побачимо, що 358 – це червоний.

Фотограф постійно стикається з колірним колом, як у процесі налаштування обладнання, так і в процесі обробки. У Photoshop, наприклад, є інструмент кольорокорекції “Selective Color”, освоїти який без розуміння колірного кола, найімовірніше, не вийде.

Приклади і детальні пояснення є в нашому безкоштовному уроці про колір у фотографії.

ВАРІАТИВНІСТЬ КОЛЬОРУ

У фотошопі ми, як правило, працюємо з трьома складовими кольору:

• Тон,
• Насиченість,
• Яскравість.

Зі словом “тон” може виникнути плутанина, тому уточню, що я маю на увазі саме колірний тон. Спілкуючись про тон, творці візуальної індустрії можуть говорити як про яскравість, так і про колір. Але у фотошопі тон саме колірний. Тому, розмовляючи з вами про колір, я називатиму тоном саме колірний відтінок.

У художників є таке поняття, як варіативність кольору. Що більше в картині півтонів, переходів, то більша варіативність. Часто відчуття від кольорових зображень, які ми називаємо “смачний колір“, досягається саме за рахунок варіативності. А за варіативність відповідають якраз ці три параметри: тон, насиченість і яскравість.

ЯК ОТРИМАТИ СМАЧНИЙ КОЛІР

У мене є чотири поради для людей, які хочуть навчитися бачити і розуміти колір.

• Розкладіть на “різні полички” у своїй свідомості параметри, що відповідають за варіативність кольору. Якщо ви самі собі говорите, що отриманий колір вам не подобається, то це не дає чіткого розуміння, як поліпшити зображення. Але якщо ви визначите, що саме хочете змінювати — тон, насиченість або яскравість, то стане зрозуміло що і куди крутити.

• Спробуйте скористатися рецептом скульпторів. Щоб створити геніальну статую, потрібно взяти камінь і відсікти все зайве. З кольором у кадрі можна вчинити так само. Спробуйте мінімізувати кількість кольорів, що не сприяють створенню атмосфери. З цим варто починати працювати ще в процесі підготовки до зйомки.

Нижче – приклад кадру, в якому фотограф (Макс Тимофєєв) зі своєю командою заздалегідь підібрав колірну гаму в одязі, манікюрі, вибрав фон. Усі елементи працюють на загальну картину, а не підібрані випадково.

Ну і, звісно, в процесі обробки можна окремі елементи “підкрутити” за тоном, якщо потрібно приглушити за насиченістю.

Зверніть увагу: у цій світлині колір листя приглушений за насиченістю і злегка відведений у теплий тон.

• Не зловживайте насиченістю. Часто повзунок насиченості в плюс робить кадр гіршим, а не кращим. У ретушерів навіть є термін “пересмажені кадри”, коли перестаралися в обробці знімків. І часто в цьому випадку йдеться саме про перенасичені кадри. Коли ви отримали ту насиченість, яка вам у цей момент подобається, спробуйте її приглушити, відсотків на 10-20 і якийсь час подивитися на цю фотографію з приглушеною насиченістю. А потім через кілька секунд переключіться на попередній варіант. Відразу стане зрозуміло, який із варіантів кращий. Часто буває так, що під час перемикання попередній варіант, який до цього здавався нормальним, починає “бити по очах”, і стає зрозуміло, що насправді, насиченості надто багато.

• Орієнтуйтеся насамперед на свої відчуття. Не на правила чи стереотипи про той чи інший колір. А на відчуття. Якщо у вас виникають запитання на кшталт: “Наскільки мені приглушати насиченість?”, “Чи коригувати в цьому знімку тон сукні?”, то відповідь на них проста: подивіться, прислухайтеся до відчуттів і робіть так, як вам подобається. Що частіше ви прислухаєтеся до відчуттів, то тонше ви починаєте відчувати колір.
  Під порадою прислухатися до відчуттів є практичне обґрунтування. Кольору в природі не існує. Це наші відчуття. Якщо точніше – різні поверхні відбивають хвилі світла в певному діапазоні. А наш зоровий апарат уловлює те, що відбилося від поверхні, і мозок інтерпретує хвилі тієї чи іншої довжини в колір.
  У тварин хвиля тієї самої довжини в їхній голові може виглядати зовсім інакше. Фарбування поверхні відбувається в нашій свідомості. Поза нашим сприйняттям кольору не існує, є просто хвилі світла різної довжини. Колір – це відчуття. Тренуйте свої відчуття і сміливо орієнтуйтеся на них.

Якщо ви хочете дізнатися більше про те, як робити цікаві за кольором знімки, отримати детальні пояснення з усього вищесказаного з безліччю прикладів і дізнатися нюанси – пройдіть наш безкоштовний урок за кольором у фотографії. І не ігноруйте практичне завдання.

© Борис Крупник